кожен вечір засинати з твоїм образом і прокидатись так само згадувати в молитві тебе, сім'ю і тих, що поряд мріяти про те, що нам долею буде дАно. чи не данО. Однак, коли нема тебе, то не існує іншого горя.
мені ж занадто часто сняться дивні сни де я лечу до сонця, знаючи відсутність крил. і раптом, шалена моя мріє, прости! я падаю до кам'яних холодних брил.
а ти не бійся! Я не живу у своїх снах я тільки вчусь літати. може колись зберусь, вийду на дах - буду блідими руками, як птах крильми звивати.
може колись зберусь, візьму твоє крило довірюсь долі, якщо вона існує й полетимо разом до сонця, щоб спекло всі сумніви, що я собі дарую.|YG