Дівчинка моя, сидить біля вікна... А на вулиці капає, прохладний дощь... Вона думає про те... Щоб скоріш закінчився дощь.
Серед грозних хмар, вона побачить сонце... І з'явиться на її лиці мила усмішка... Знов вона буде сіяти від щастя, Тому що ми, незабаром, зустрінимось.
Їй подобається коли на неї світить сонце, І вона становиться самою яскравою, Вона може дарувати мені радість, і щастя, Тому що вона, цим тільки і живе...
--приспів--
Вона знає, що кохаю лиш її, Таку, яка вона є. І вона мені, мило посміхнеться, Підійде і скаже мені: Я тебе кохаю...
--приспів--
Вона залишилась щасливою, на все життя, Що вона, зустріла мене, Що ми разом, не розлучні, І що ми щасливі, назавжди! Назавжди...