Слова: Богдан-Ігор Антонич
Виконує: Zapaska
1931
Літак, немов змагун, бере розгін,
Костричить кострубатий, гострий лоб,
Як віл, вдаряє до повітря стін,
Іде в повільний гін, потім в галоп.
Шалений вітер дме від дужих крил,
Нараз підстрибує, дере муслін
Імли та пнеться стрімко в неба схил.
Відштовхуємо землю, наче м'яч,
Рев, гуркіт обіймає нас в кліщі.
Залізний круче, перестань, не кряч,
Не вий! Тріщіть, тріщіть, тріщіть...
Колеса в хмарах – наче ноги в стремю
І вихилюся поза край над мряч,
Аж серце випаде із рук на землю...
Zapaska еще тексты
Другие названия этого текста
- Zapaska - Літак (сл. Богдан-Ігор Антонич) (0)
- Zapaska - Літак (0)
- Zapaska - Літак (на слова Б.-І. Антонича) (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1