от такі от повороти, кажуть- сум зараз у моді. кажуть- завтра буде краще, по любому, ніж сьогодні. але я пропаща, значить. кожен трек свій тупо плачу, ангел охоронець тащить, бо самій вставати тяжче. над обривом стоючи я роблю крок вперед і падаючи- вийду з собою в тет-а-тет сваритимусь? ніі хвалитиму? ніі напевно просто в самоті подивлюся зі сторони на свої дії ті брудні, які робила кожні дні аналіз, критика і замкнутість в собі грозить мені напевно вже таки напевно все таки грозить мені це
пр: за течією тут пливу і відчуваю дежа-вю і кожен день, який живу, я знаю, що тону а ти розказуй ту брехню, в яку вірили ми бо зараз над вітрилами моїми вітер притих
покажи мені весну, я в ній не була там де я- завжди зима, холода тут люди бачуть тільки зло, хоча самі точуть ножі і думають, що десь там Бог, за ними дивиться завжди тут не знають, що таке душа і що твій світ глубокий кожен з них одинокий, в цьому вони бачать спокій а ти мені весну покажи і теплом зігрій, я ж звідци не виходила ще дальше своїх мрій.