Не загаси душі вогні, не загаси, бо лиш вони Тобі казали, що робити, без них не можеш ти прожити
ЗАСПІВ 1
Щось ламає мою душу і заснути не дає, Заспокоється на трохи й знов береться за своє, Глузд утік уже давно, я веду себе нестримно, Про це чув, таке буває, швидш за все я – божевільний. Позитивно не виходить подивитися на світ, Мої мрії у майбутнє закувалися у лід, Кажу : «Все. Я більш не можу і не хочу в життя грати». Навіщо ж собі брехати.
ЗАСПІВ 2
Намагаюся злетіти, але падаю униз, Розумію, що минуле не повернеться на біс, Мені смішно, хоч і зле, й взагалі якийсь я дивний, Про це чув, таке буває, швидш за все я – божевільний. Тільки встав і знову думка, що жахливо все навколо, Біла полоса пройшла і не повернеться ніколи, Кажу : «Досить. Сил немає, щоб в життя надалі грати». Навіщо ж собі брехати