Десь чути дзвін,лунає з далека,
його бриніння збудить самоту,
приходить час, й зникає десь безпека,
наповнить сумом мою пустоту.
Десь чути дзвін,тривожить мою душу,
кристальний звук відлунює в пітьмі,
знайти десь сили ,щоб далі йти я мушу,
ще є бажання жити у мені.
Не зламає сумнів почуття,не впаде в забуття,
з вірою у серці до Богів,мій вогонь не згорів.
Є багато хто вдіває маску в люди,
а насправді зовсім інший у житті,
та нажаль брехливих морд побільше всюди,
мертва там душа і мертві почуття.
Хтось ховає свою жижу пику в маску,
інші лиш фальшиво посміхаються,
хтось брехнею завжди збагатитись хоче,
душами людськими забавляється.
Священий символ одягли на шию,
і проповідують від імені Богів,
себе правнуками волхвів назвати сміють,
самі ж родились між корів й биків.
Із грязі в князі як в народі кажуть,
без краплі совісті набили гаманці,
від тих словян, які до Сварги прагнуть,
хоч тих паскуд впізнати можна по лиці.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1