Zgard - Хоронила Осінь Землю | Текст песни

• Тексты песен
• Zgard
• Хоронила Осінь Землю

Хоронила осінь землю,
й накривала її жовтою листвою.
І холодними дощами,
побажала миру та спокою.
Бо земля уже втомилась
і скоріше хоче снігом вкритись,
до весни у кризі спати,
а з відлигою проснутись і збудитись.

Чути сурми заспівали,
все пронизуючи звуком своїм дужим.
Мертвим небо відкривали,
тим за кого завжди молимось і тужим.
Крізь урочища й печери,
з потойбіччя голос наших предків чути,
що приходять до нащадків,
славу й гордість в час урочний повернути.

На погост приходять люди,
й на могилах предків пригощають,
і свічки горять повсюду,
діти родичів покійних пригадають.
Що пішли шляхетно в вічність,
й повернутись хочуть у правнуках,
в тих, що жити будуть мудро,
а не в рабстві і душевних муках.

Хоронила осінь землю,
й накривала її жовтою листвою.
І холодними дощами,
побажала миру та спокою.
А в землі тій домовини,
як вагітна до весни чекає...
гідним дітям батьківщини,
чисті душі у тіла нові впускає.

Zgard еще тексты