Навколо лиш скелі,
стіною стоять,
в цій древній оселі,
природи обряд.
Кривавий світанок,
знов обрій обняв,
над цими горами,
він страх навівав.
Тут вітер співає,
похмурі пісні,
тут сокіл витає,
тут спокій у сні.
Холодне каміння,
що в землю вростає,
повторить моління,
що віру плекає.
Стоять оці гори,
дрімають спокійно,
карпатські простори,
захистять надійно.
Ніщо не зашкодить,
ні вітер ні злива,
на високогір'і,
Природи є сила.
Знаходять притулок,
тут духи і люди,
забудуть тут смуток,
бо спокій є всюди.
Дерева що тут,
за усім наглядають,
усе розуміють,
усе памятають.
Височіє споміж хмар,
це високогір'я,
в мареві карпатських чар,
соколів подвір'я.
Споглядає з висоти,
за землею стежить,
там байдужість самоти,
з потойбіччям межить.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1