Твій літак летить у небі сліди лиш залишив А серце так болить,тебе я упустив Твоя любов вникала в мене я ішов на зустріч ревність камінь спотикання ,брехлива бурність
Я як Дон Кіхот іду з усмішкою в житті та правда в кожного із нас є свої бої, я свій бій веду за кохане щастя, попадав я іне раз у ведмежі пащі
Мушу я пройти цей шлях, шлях вогню і болю я живу своїм життям а хто піде зі мною? По житті іти із боллю це моя карма Рани посипає соллю дзвінок аларма
Мої губи давно привикли до твоїх цілункіів мов на хмарах я бував такі мені дарунки що в житті не так робив серце палало та тепер вже пізно почуття у пастку впали
ПРИСПІВ
Діма
ти в свою ігру іграла, що в замін отримала? в серці рану із помилок, чим ти тоді ти думала? сльози на фінал, що лишив лиш біль нам біль фінал, но я теж у цій ігрі програв
Холодна ніч і без тепла, ти тепер одна сама кава вже тебе негріє, но лишились почуття що між нами огорожі, із колючими дротами іх не перелізти, неперевернути що було між нами
опустились в тебе руки, і між нами темнота розлитілись мої вірші, над вогнем розкинула неповернусь я до тебе, вибач - прощай згадую свої слова, я іду від тебе вдаль
що таке життя, без любові і тривог розмови ти і я ,холод різкий льод фальшиві твої почуття над нами тисячі зірок вибач но прийшлось зробити мені останній крок
ПРИСПІВ
Я загортаю свої почуття в кленові листя відправляю їх в Канаду і нехай проститься.. знову сам на сомоті серце має рацію ЖИТТЯ моє ЦЕ ПАРК ДАРУЄ ІЛЮСТРАЦІЮ.
Хочу я тебе одну неба цвіту очі і ніколи не забуду короткі літні ночі у голові літають наші всі моменти на фото два обличчя щастя нашого фрагменти
Я усміхнувся чекаючи лиш на взаємність А ти тупо пройшла дурна наївність Із неба впала зірка я загадав бажання Щоб з серця зникла дірка що висверло кохання
І лиш одна ти знала всі відверті таємниці Любі дрібниці лежать давно уже в криниці і в негативу у полоні опинились ми і в котре сам на самоті пройдусь кварталами