Тут відриває пальці навіть без всякої мазі Там де чорний Джокер там все одної масті І не розбреш, якого кольору ті голі кості Ти дочекайся бо прийдем шей до тебе в гості. От забий два зелених і години половину ПОтім взнаєш як звали того блудного сина Побачиш як роблять корзину , в якій колись возили фаршировану ризину. Там де темно там кольорів немає, тут навіть в кішені чорт пролізає Ліпиш щоб ліпити, згадай хто тебе зліпив та щей з якої глини він це відтворив. Намішаєм , наколотим, але не гарантуєм що не буде це наркотик. Котик , який давно вже засохший дротик Полюбому й він колись тебе проглотить. Познімали маски тільки ті кому не важко Іншиі просто перетворяться у чорне масло яке згасло, котре в шлунках тих кого занесло, і посередині десь там зависло. В ілюзіях доброти , карми не відмиєш покажеш на що здатен і те що ти вмієш У що віриш та те на що надієшся Старайся триматись в купці , щоб не розвіятись. Як розвієшся , розкажеш як там з мертвими Цеж тільки вони тобі закривають завісу. Коли бродиш сам по темному місту. Чи тоді коли бачиш у снах трикутного містера. О ці з мечами вже давно забуті На зміну приходять помаленько ті чиїх мозги вже блокануті. ПОміж те що блокануті вони рвуть людей без люті Залишаючи темні розписи в підвалі на машинах ,на зупинках й на вокзалі та щей роблять це без фальші. Там де струм десь далеко , так далеко за межами досяжного ,горючого , туманного, безбарвного, Як знайдеш , обпечеш , подуєш і дальше понесеш до себе в нору , під полку покладеш. Тут немає сенсу ще читати , бо присниться тобі той хто поможе на ноги стати, він поможе , проведе, не туди де захочеш, а туди де завжди дим, де завжди біт тишини, смак пустоти. Тоді коли впізнаєш стіни поклич нас , на раз на два, або й на три, ми самі вирішимо кудою нам йти...