Мільйони кроків давно вже пройдені І тони білих аркушів руками списані Курсуємо від пристані до пристані У пошуках невидимих скарбів
І пару днів знову через пару днів Вправно ляжуть в григоріанський календар Талант - не звук пустий, а просто зверху дар Відчуй душі політ у вигляді віршів
Легкість - і ти стаєш творцем Вся злість для тебе втрачає сенс Творчість штовхає вперед І до нових вершин веде, веде, веде
Щирість, тільки на ній акцент Схильність мінус доповнити слівцем У душі, вона неначе птах А я в сітях, у рими пошуках
----------------------
Політ Стирає грані І я лечу Подалі від Землі
Політ Стирає грані І я лечу Подалі від Землі
----------------------
Поринь у цей світ, залиш почуття І коли серце б"ється, живе душа Живе у пісні і простих словах Що колись виклав ти у своїх віршах
Якщо здається, що вже немає сил І свої мрії на волю відпустив Поглянь на місто і метушню Ти зрозумієш цю істину просту
Заплющ очі, відчуй вітру подих Все прекрасне не викличе подив Досить бути у цій сірій масі Йди вперед, і не здавайся
Адже час вирватись з полону Таких як ти є мільйони Тож не стій, рухайся вперед Доки доля до нових вершин тебе веде
----------------------
Політ Стирає грані І я лечу Подалі від Землі
Політ Стирає грані І я лечу Подалі від Землі
----------------------
Подалі від землі, аж за небеса Де нема координат, ані полюса Якщо помітив красу того крокуса То знай прийшла весна, немає в тому фокуса
Не залежно від Фортуни і її колеса Легко підхопить політ і заколиса коли сам те, що відчув вперше описав Зрозумів фрегату не потрібні паруса
Краса ллється і не знає міри Серце б’ється і бажає віри І весь світ у тебе на долоні Твій політ колись був у полоні
Доля кличе, ти довірся їй Тримай місце для бажань і мрій І свій заклик я також почув Ручка, папір - і я лечу