Весь вечір минає мій при телефоні, Словами його годую я, З думками стою на самотнім пероні, Від нього так ближчає мрія моя. Пустії гудки чи холодне не в зоні, Нічого не гріє, довкола зима, А я залишаюсь один на пероні, Так довго минає година моя.
Усе життя, мов проводжу в містах де тебе нема. Усе життя, мов мина на дорогу де ти сама. Усе життя, будуть марно любити наші серця. Усе життя, поки скажу тобі що ти моя.
В веселі твої галасливії ночі, Ввірватись і випить б з тобою вина, Взамін задивляюсь в чарівнії очі, Але на яву лише снігу стіна. Чомусь не збудив я дзвінком серед ночі, Хоч щільно покрита моя мережа, Розраду шукаючи в новім акорді, Ти снишся мені, а чи снюсь тобі я.
Усе життя, мов проводжу в містах де тебе нема. Усе життя, мов мина на дорогу де ти сама. Усе життя, будуть марно любити наші серця. Усе життя, поки скажу тобі що ти моя.