А. Клименко - Ну що я зробити міг з її безутішністю?. | Текст песни

• Тексты песен
• А. Клименко
• Ну що я зробити міг з її безутішністю?.

Ну що я зробити міг з її безутішністю?
Зі спрагою смутку на сльози терплячі,
У коридорі поміж миттю і вічністю,
ЇЇ очі дорослі, її очі дитячі.

Мовчала вона серед нас як на допиті,
Слова можливість затираючи пошепки,
Шукала надії, як ніжності постаті,
Як шукають у темряві взаємності дотики.

На долонях ламала долі лінії власні,
Стискаючи пальці – хапаючись відчаю,
Вітри і осінні дощі передчасні,
Покривали її щирі з повинною свідчення.

І час не ставав нам ні другом, ні ворогом,
Бо все, що почнеться, закінчиться вчасно,
Ця осінь не знайде єдиного слова,
Сказати про те, що і так було ясно.