Як мені тепер,і плачуть мої очі Звертаючись до Тебе тепер лише на фото Твій телефон мовчить,Ти не відповідаешь І смс мої Ти схоже не чітаешь
Залишила мене з собою у самоті Пустеля у Душі від неї не втекти Зруйнований, пустий, немов старий колодязь Я знову наодинці, я ледве жити хочу
І кожен день як страта, від себе як від ката
І інколи здається, чи це не забагато
Тебе шукать очима, хоча б на мить побачіти
Так тінь мого Кохання, мене не залишає
Ти дарувала Світ до якого я так прагнув Кохання що живе лише у старих казках Відкрила мені(мої) очі на все чого не бачив Я так радів Жіттю коли Ми були разом
Але минає все, мені вже не радієш Я зайвій став Тобі,у мене Ти не віришь Ще б трохи почекати, все стало б як повинно Але Тобі на жаль це більше не потрібно