На дворі холод,а в голові замути. В легені дим...на квартиру повертаюсь вдутий. Не наркоман,але походу параноїк. З того моменту...як ми із нею вже не двоє.
Ні я не ною,просто враження,що безпорадний І я не здатний зрозуміти.В голові ці кадри Моменти спогадів,секунди догадів Скажи мені чому різняться зараз наші погляди?
Скажи чому...мене тримає Moskov city? Нова робота нудота,нікому зігріти Я не бажав змін...і цього переїзду Проте я думав,що любов не втратить свого змісту.
Але ця відстань,стала фатальною для мене В тебе проблеми...і на додачі нові теми. Далі ти зникла без пояснень,просто відкатом Любов сука.Походу нам не бути разом
Вже третій місяць...жодних дзвінків,смс. Я відживу...минає цей їбучий стрес. Був сам не свій тепер походу норма. Піврічна втома і зустрічайте,ось я вдома.
На першому пероні пацики з мого району. А далі ясно,усе як по шаблону. І день за днем минає,мабуть різноманітно Рани відчутні,але назовні не помітно
Я не здаю позиції,я не втрачаю віру Частіш у клуби,бухаю,але знаю міру Я не наярую,ти не згадуєш про мене Я чув ти з іншим,він вирішив проблеми
Мабуть вже пізно,про все усе жаліти 2013 вдалось із часом зрозуміти що Любов це сука,здатна поїбати нерви Я думав ти та єдина,а ти лиш стерво