Знову літо відійшло, осінь чарувала нас. Все найкраще що було, листям опадало вниз. І нічого не кажи, все я зрозіміти встиг. Ти не та, яку любити міг.
Припев Я незнаю що сказати, не питай мене. І холодні стали ночі як втратив, я тебе... Не спитаю я у долі, що робив не так. Стали дні пусті і довгі, змиритись треба нам.
Думав, я що ми з тобою будемо завжди розом. І мелодію життя, будемо співати вдвох... Та не сталося того що, зірки гадали нам. Розійтись, судилось нам.