Я знаю, що слабкий, що себе не здолаю, Й життя моє нікому небезпеки не складає. Говорять, я давно й потрохи божеволію, Я згоден, нехай, аби це тільки було без болю.
Думки мої заплутано, ні біса не ясно, Шкода, професор Фройд ударив дуба передчасно... В цій грі я здобув не ліпшої ролі, Та, інші також лайно, най хоч це буде лайно без болю.
Болю нема Вимкнули струм... І волога пітьма Розчиняє в собі мій сум.
Склеєно рани Стрічкою "скотч", Знову все бездоганно, Я дихати можу, хоч...
...ріжуть ножем Електричні сніги І збираються вже Найкращі мої вороги.
Я цілую їм очі, Жорстокі на смак, Їм віддам все, що схочуть, Лише болю у мене нема...
То, що мені потрібно, чого шукаю знов я? Життя – то взагалі шкідливо для здоров’я. Моя параноя – то вільная воля І спосіб зробити все так, щоб було без болю.
Все буде в мене гаразд, все буде в мене як слід, Бо все минає в житті, якщо це тільки не СНІД, Коли б я знайшов кут у замкненім колі, А в ньому – тепло, аби це тільки було...