Лишайся мила. Не плач, кохана,
За твої доньки і сина спокійний сон.
Я вранці-рано у партизани
Піду з боївкою УНСО!
Я вийшов в місто, я встав з окопу,
Спливають кров'ю Абхазія і Дністер.
А від Донбасу до Перекопу -
Два переходи БТР.
Не плач, кохана, вже сурми грають,
Тебе згадаю в застінку перед кінцем.
Бо хто воює - той не вмирає,
Повік залишиться бійцем!
До ліктя лікоть, встає підмога,
О белла чао, белла чао, белла чао чао чао.
І од порога, і до порога
Йде наша правда, наш звичай!
В бою загину, не на базарі,
Сьогодні - я, завтра - він, післязавтра - ти.
Кому - на лаврах, кому - на нарах,
Кому - в УНСО, кому - в мєнти!
Нас криють міни - гірська дорога,
І кожен з нас сто раз вмер і сто раз воскрес.
І ось я вперше молюся Богу,
Як хрест - стискаю АКС!
Ми знову разом на барикадах,
І не здригнеться твоя і моя рука,
"УНСО - до штурму! УНА - до влади!" -
Звучить наказ Провідника!
Снаряди свищуть, тріщить бруківка,
Моє кохання давно є одна війна,
Мій дім - вкраїна, сім'я - боївка,
А заповіт - статут УНА!
Нехай гуркочуть бої запеклі,
Бо краще згинути вовком, ніж жити псом.
У небеснім раю, знайдемо славу,
Там твердо знаю - є УНСО! (2)
А.Бондаренко еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2