Зустрічаючись поглядом ми перестали зустрічатися серцем... зустрічаючись посмішкою ми вже не падаєм в обійми один одного... Навіщо все це?Навіщо всі зустрічі , якщо серце вже не кричить кохаю...якщо бажання вже перестали співпадати ...і ночами обіймаючи подушку вже не в силі зігрітись під одіялом.Наша любов перестала бути нашою, вона є лише частинкою кожного з нас... Те чого так хочеш ти , вже давно не хочу я. І те чого так хочу я ти не можеш дати...не можеш дати ... лише по одній причині- не поряд, на відстані...на відстані розуму і серця. Ти можеш кидати в мене камінням, принижувати, робите все що тобі завгодно але моя любов завжди залишатиметься з тобою.Твої очі, погляд, і стукіт серця залишатиметься в моїй пам'яті вічно і якщо я захочу тебе побачити,я побачу тебе. Моє кохання завжди належатиме лише одній людині... людині, яка показала мені істину життя. Ніяка гроза не зможе приховати стану мого серця і душі, ніякий вітер не зможе розвіяти моїх спогадів і ніякий час не забере в мене пам'ять... пам'ять про хороше минуле,яке могло і може стати початком майбутнього.