Плаче струна, сміється й плаче вічно й нині Звук чарівний і крізь століття не вмира Світ не вмира, у ньому грає Паганіні Що то за гра, що то за гра -Скільки розлук між нас печально пролетіло Музика рук і світла музика зроста Сонячний страх, гнучке музичне стрімке тіло Скільки зітхань, скільки прощань П-в: Крилами журби, крилами журби Зазвучить каприччо скрипаля Ти завжди люби, ти завжди люби Музику цю ніжну як маля -У плачу струни ти завжди храни Не вмирає слово короля Паганіні гра, щастя не вмира Ти храни нам доле скрипаля
А-а-а-а-а... Ти храни нам доле, ти храни нам доле Ти храни нам доле скрипаля
Сяє свіча, горять вечірні балюстради Птахи кричать і потемнів вечірній луг Дзвенить струна, Як мить життя за мить до страти Вірний мій друг, ніжний мій друг -Зал завмира, звучить, звучить висока нота Щастя моє немов хитай мене у сні Грай мені, грай, і хай мине моя скорбота За небокрай туга злетить П-в Крилами журби... А-а-а... Ти завжди храни і люби