Ніколи не дізнаєшся, що твориться в душі пустій після заходу сонця, коли пишу вірші прості в кімнаті серед сірих стін і хмарі із диму густій, тремтячою рукою на пожовтілому листі. Душа, неначе темна тінь, яка зникає в темноті і розчиняється в повітрі, як лід у вермуті. Як на смертельній висоті перед стрибком без парашута міцно обіймає і не дає вільно вдихнути. Заставляє окунутись в апатію з головою. В цьому стані вже не можеш просто бути сам собою. Вас вже, як мінімум, двоє - перший крок до параної. Думав, шо душа - безодня? Але там дно є. Глибина в кожного своя, в кожного свої скарби на дні. І хтось знаходить там добро, а дехто тільки зло і гнів. Хтось взагалі туди не заглядає, бо нема потреб. А я ж на дні душі своєї знайшов цей реп.
І тільки реп із глибини душі я викладу в блокнот. І він рятує від буденності, рятує від мінорних нот. Не за банкноти серце моє стукає з бітом в такт. І буде так, поки з душою не розірвемо контракт.
Реп із глибини душі я викладу в блокнот. І він рятує від буденності, рятує від мінорних нот. Не за банкноти серце моє стукає з бітом в такт. І буде так, поки з душою не розірвемо контракт.
І часто приходилося дивитись в очі страху. Нерідко був на межі краху. І навіть був в обіймах смерті. Але я вистояв, бо впертий. І я ніколи і нікому не жалівся на життя своє, хоч доля неодноразово ставила мені бар'єри. Рвали злі тер'єри мою душу на куски а я всього лише в блокнот записував рядки. І ось таким мене зробила непроста хіп-хоп культура. Але я залишився простим. Я просто Юра. Як на мармурі гравюра мої рими на папері. І тепер я розумію, що відкрив потрібні двері. Так проходить день за днем я за рядком пишу рядок За кроком крок я викладаю піраміди із думок. Не прагну до зірок, а залишаюсь сам собою і в старий блокнот я виливаю душу свою.
І тільки реп із глибини душі я викладу в блокнот. І він рятує від буденності, рятує від мінорних нот. Не за банкноти серце моє стукає з бітом в такт. І буде так, поки з душою не розірвемо контракт.
Реп із глибини душі я викладу в блокнот. І він рятує від буденності, рятує від мінорних нот. Не за банкноти серце моє стукає з бітом в такт. І буде так, поки з душою не розірвемо контракт.