І в плеєрі знов тихо грає пісня про любов. І від думок про тебе закипає в моїх венах кров. Я хочу знов і знов так. Я хочу назавжди. Я хочу поряд з тобою все своє життя йти. Я хочу берегти тебе і дарувати тобі радість. Хочу разом з тобою я зустріти свою старість. Хай всіх мучить заздрість, що ти така щаслива та нічого не важливо, тільки почуттів бурхлива злива. Тільки позитив. Всі треки відтепер про тебе. Моє сонце, моє небо. Іншого мені не треба. Ти моя потреба і без тебе день мій буде темним. Всі роки до цього часу жив даремно я, але...
Ми разом минуле забули, ми разом відчули і вчасно збагнули. Ми двоє з тобою в коханні тонули. Нас небо почуло так добре до цього не було. Ніколи. Тепер ми як замкнуте коло і світ зупинився навколо на нашому фоні. Візьми моє серце у свої долоні.
Візьми моє серце у свої долоні. Його зігрій теплом і я в тебе в полоні. Зірку запали нам на небосклоні. Ми побудуємо наш Вавілон.
Студія 69, 2014
Знаєш, я ще нікому не присвячував рядки, але пишу зараз тобі, бо лиш про тебе всі думки. Лише про тебе всі сни мої і всі мої мрії. Може банально, але вибач, я по-іншому не вмію. Я тебе теплом зігрію в найлютіші морози. Не дозволю, шоби на очах твоїх блищали сльози. Я не подарую рози, подарую тільки пісню. Та тобі в моєму світі, аж ніяк, не буде тісно. В чомусь ми з тобою схожі, в чомусь різні зовсім. Але ми будем тільки разом назавжди, назло всім. Мені так повезло в сірих буднях віднайти тебе. І щасливий відтепер. Між сотнями чужих очей я бачу тільки погляд твій. Ти мрія моя поміж тисячами нездійсненних мрій. Поміж мільйонами зірок мені всміхається одна. Я потонув в любові. Повільно йду до дна.
Візьми моє серце у свої долоні. Його зігрій теплом і я в тебе в полоні. Зірку запали нам на небосклоні. Ми побудуємо наш Вавілон.