Люди бувають різними. Всі з поглядами грізними. З шипами всі залізними. В душу тобі залізли би. І сам стаєш ти як злий бик. Ти життя вже розлюбив. Сам собі це в розум вбив. Ти себе злив.
Та знаєш, ніщо не вічне. Життя не дається двічі. Твоя доля, як поганий вітчим. Постійно тебе калічить. Та ти оголоси їй віче. І йди до мрії, що кличе. Поглянь в її обличчя. А рани музика залічить.
Погляд підійми до неба і повір у сили свої. Як не ти - ніхто крім тебе. Ти тут сам на сам з собою. Ти повір у свої сили, погляд підійми до неба. До кінця дійди красиво. Це тобі як кисень треба.
І хай Всесвіт проти тебе. Ти зумій в пастку не впасти. Йди крізь терна до зірок... Per aspera ad astra. Вір у себе. Вір у небо. Та не вір чужим словам. Найдорожчі біля тебе. Найдорожче - це O2...
Багато вже побачив я, хоч і багато втрачено. Одначе, на удачу не жаліюсь. По ночам не плачу. Брачо, зрозумій, що світ навколо тільки твій. Не стій на місці, дій! До своїх мрій дійти зумій.
Всі вдихать сірі будні і в кожного свої клопоти. Хочуть кусок землі но получать в кінці за допомогою лопати. І не в кожного хороші мандати. Я й надалі живу в хрущовці й далі хочу мандрувати.
Як білий голуб у небо злітати. Так само хочеться жити, щоб свободу вдихати. Веселкою майоріти, зіркою мерехкотіти. Не бути прикутим й робити кроки в майбутнє.
Та наше життя хрупке, як лід. Не таке як картини Далі, не солодке, як мід. Як зможеш заробити на хліб рабом?Ні! Ти не заложиш цей плід, бо бачиш де світять вогні
І тільки ти не озираючись назад підеш до кінця. Памятай, все в твоїх руках, не ховай лиця. Іди вперед, не прогинайся, як дерева від вітру. Давай вдихай, це твоє життя, твоє повітря!
Багато вже побачив я, хоч і багато втрачено. Одначе, на удачу не жаліюсь. По ночам не плачу. Брачо, зрозумій, що світ навколо тільки твій. Не стій на місці, дій! До своїх мрій дійти зумій.