Можемо зізнатись, хоч і сором нам: Ми колись боялись гладити слона, Ми колись боялись, що в засаді вій, - Я - щурів кусючих. - Я - кусючих змій.
А тепер усе інакше, інакше, Просто, просто, просто навпаки. А тепер усе інакше, інакше, Просто, просто, просто навпаки. А тепер усе інакше, інакше, Просто, просто, просто навпаки.
Можемо зізнатись щиро і всерйоз: Ми були маленькі і боялись гроз, Ми також боялись хижих павуків, - Я - жінок чарівних. - Я - чоловіків.
Ми колись боялись, що гріха таїть, Сам-на-сам лишатись, ну хоча б на мить, Ми колись боялись гострих почуттів. - Хоч їх вона хотіла. - Та і він їх хотів.