1 Вода така бездумна і блакитна. Надворі вересень, а небо наче в квітні. Пожовкли спогади, зів'яли давні мрії. І всі бажання, як одне, у мить згоріли.
Приспів: ( http://alllyr.ru/text56916.html ) Чекаю! Чекаю! Чекаю, кого - не знаю. Чекаю! Чекаю! Чекаю, бо так бажаю.
2 Четвертий день думки дощу чекають. Не п’ють, не сплять, не плачуть, не співають. У них, мабуть, обітниця мовчання. Що робить з нами кляте це чекання?
Летять птахи чи з дому, чи додому І розчерком пера знімають втому. Каміння спить, як спляча королева. Навколо вартові - сліпі дерева.