Осінь читає чужі телеграми Через вікно загляда крадькома Барвами слів, що постали рядками Листя і трави фарбує вона. Квіти осінні - окличнії знаки Крапки і коми дрібочуть в дощах. Радість і сміх з відлітаючим птахом Небо несе по застиглих містах. Стурбовані люди своїми ділами Забутим не бути - у наших думках! І осінь читає чужі телеграми Про щастя, кохання, про смуток і страх.