Ніч яка місячна, зоряна, ясная Видно, хоч голки збирай, Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиноньку в гай! Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиноньку в гай!
2.
Сядем у купочці тут під калиною, І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею Стелиться в полі туман. Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею Стелиться в полі туман.
3.
Гай чарiвний, нiби променем всипаний, Чи загадався, чи спить: Ген на стрункiй та високiй осичинi Листя пестливо тремтить. Ген на стрункiй та високiй осичинi Листя пестливо тремтить.
4.
Небо глибоке засіяне зорями, — Що то за Божа краса! Перлами ясними попід тополями Грає краплиста роса. Перлами ясними попід тополями Грає краплиста роса.
5.
Ти не лякайся, що ніженьки босії Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу. Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу.