Я так чекав тебе, чекав, що сни здійснилися... Мені вуста, твої вуста ночами снилися. Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями, Назвавши їх на самоті своїми долями...
Сама любов для нас обох той час зазначила, Ти на долонях рук своїх мене побачила, Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну, Як два струмки в одну ріку, дощами сховану.
Приспів: Я ніколи, нікому Тебе не віддам! Хочу бачити, чути, любити щодня. Я нікого, ніколи ще так не кохав, Я так довго, так довго на тебе чекав!
Я завжди сердцем відчував що ми зустрінемось І вже нікуди від надій та мрій не дінемось. Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності, Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!
Я ніколи нікому тебе не віддам! Хочу бачити, чути, любити щодня. Я ніколи нікого ще так не кохав, Я так довго, так дoвго на тебе...
Я так ждал, так ждал тебя, что сны все сбылись. Мне губы, твои губы ночами снились. Чтоб в жизни встретились мы под этими зорями, Назвав их в одиночестве своими долями (судьбами).
Сама любовь нам этот час назначила: Ты на ладонях рук своих меня увидела. Сошлись две линии в одну дорогу звёздную, Как два ручья в одну речку, дождями вскормленную.
Я никогда никому тебя не отдам, Хочу видеть, слышать, любить каждый день. Я никогда никого так не любил, Я так долго, так долго тебя ждал.
Я всегда сердцем чувствовал, что мы повстречаемся, И уже никуда от надежд и грёз не денемся. Вселенной, вечности нам с тобой мало, Для наших чистых чувств, для их пленительности.