Александр Пономарев - Чомусь так гiрко плакала Вона. | Текст песни

• Тексты песен
• Александр Пономарев
• Чомусь так гiрко плакала Вона.

Вже серце виривалося з тенет
І прагнуло відчути подих волі,
Знайти хвилину радості у долі,
Шукати між зірок і між планет,
Між зірок і між планет,
Між зірок і між планет.

Приспів:
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло в грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.

Чомусь так гірко плакала вона,
І сльози витирала мов дитина,
Покарана за провину,
Покарана, залишена одна,
Покарана, залишена одна,
Покарана, залишена одна.

Приспів

Зруйнована всесильним почуттям,
Так втомлена самотнім існуванням,
Чи варто говорити про кохання,
Тоді, коли прощаєшся з життям?
Тоді коли прощаєшся з життям?
Тоді коли прощаєшся?

Александр Пономарев еще тексты