Жили дід та баба. Був у діда півень, а у баби курка. Бабіна курка несла яйця, а дідів півень - що ж, півень як півень, не було від нього користі. Раз просить дід у баби яйце, баба давати не хоче. Розсердився дід, що немає від півня користі, побив його і прогнав геть.
Йде півень по дорозі, дивиться - лежить гаманець з грошима. Взяв гаманець в дзьоб і поніс. Їде назустріч пан. Побачив півня:
- Спригніте-ка, - говорить кучеру, - та відбери у півня гаманець.
Кучер за півнем, зловив його, відібрав гаманець і подав панові. Сів потім в бричку, вдарив коней, і поїхали. А півень за 'ними слідом біжить і все кричить. Приїхав пан додому, в'їхав у двір, а півень тут як тут: бігає по двору і все кричить:
- Куд-кудах, куд-кудах, куд-кудах!
- Зловіть цього півня та киньте в колодязь! - Звелів пан слугам.
Схопили слуги півня, кинули в колодязь. Півень напився гарненько води, вискочив з колодязя і знову кричить.
- Розведіть в печі вогонь та спаліть цього півня! - Сказав пан.
Розвели слуги в печі вогонь і кинули півня в піч.
Поклав пан гаманець з грошима на вікно. А півень випустив воду і залив весь вогонь. Потім вискочив з печі - скок на вікно! Поклював всі гроші, розбив скло і навтьоки.
Приходить до дідовим воріт і:
- Ку-каре-ку-у! Відчиняйте ворота! Вийшов дід, відчинив ворота. А півень підійшов до дверей хати:
- Відкривайте двері! Відкрив дід двері.
- Розстелите полотнину!
Дід розстелив.
А півень: дррр! грошима, та все золотими.
Радіє дід, що багатієм зробився.
Просить раз баба у діда червонець, а дід не хоче давати. Розсердилася баба, побила курочку і послала її теж гроші шукати. Пішла курка на бур'янисту яму, стала гній розгрібати і знайшла шматочок перламутру.
Приходить до Бабиному воротам:
- Куд-кудах, куд-кудах! Відчиняйте ворота! Баба вийшла, відчинила ворота. Прийшла курка до дверей хати:
- Відкривайте двері! Баба відкрила.
- Розстеляють полотнину!
Баба розстелила. І курка викинула всього лише шматочок перламутру.
Розгнівалась баба і давай бити-бити курку, била-била, поки не вбила.