Кіл мені в спину загатила дитина рідна, Бо покохала рано підчіпили на гачок. Де ж мої очі, доцю, були коли в віконце Він муркотів тобі, як кіт паганий на весні? Мабуть, візьму сокиру, та бісовому сину Замість його обличчя дупу ще одну зроблю!
Горе, горе глибше за море, горе. І бурхливе, й напівпрозоре горе. Вище гір, на які б не поліз ніколи, Ширше ніж дружина моя.
Ніж мені в серце загатила дитина рідна, Бо покохала рано жебрака і дивака. Мабуть, піду за крати задарма працювати, Все повиносять з хати - хай горить вона вогнем! Як ти, моя дитина, зрадила всю родину, Чом ти не підманула і чому не підвела?
Горе, горе глибше за море, горе. І бурхливе, й напівпрозоре горе. Вище гір, на які б не поліз ніколи, Ширше ніж дружина моя.
Цвях мені в нирку загатила дитина рідна, Бо покохала рано ось такеє казна що. Ні не візьму сокиру, та не піду за крати - Я ще не божевільний працювати задарма. Твоєму молодику в його огидну пику Плюну, а на весіллі напиячусь та помру!
Горе, горе глибше за море, горе. І бурхливе, й напівпрозоре горе. Вище гір, на які б не поліз ніколи, Ширше ніж дружина моя.