Від степів догір високих Ген за обрій пролягла Синь небес рясним колоссям Рідна батьківська земля
З божого благословення Й материнського тепла Дарувала в світ пісенний Мені доленьку весна
приспів
Я до тебе моя мамо як в дитинстві притулюсь На світанку рано вранці я за тебе помолюсь І попрошу в Бога ласки неба чистого блакить Щоб в житті мені невпасти так як ти учила жить
Дарувала мені ненька Своє серце золоте І любити научила те що рідне й дороге Мову нашу колискову нашу земленьку святу І молитви щире слово я навік збережу.