в Камінь-Каширськ ми поїхали з Дімою, там виглядає так все по-дибільному. але у нього дуже файні друзі. ми там бухали чи на хаті, чи у лузі.
і там є Пашенька, він там все рішає, купить бухло. тільки він там право має. ну а Адамчик все ходить та й співає, ну як же кльово йому, англійську він знає.
сумно і весело одночасно, ще й дощара валить так невчасно. добре. шо хоть баба не виганяє, бо те. шо ми щас на хаті, вона не знає.
о точно, ще ж з нами була дівчина Аня, але про неї я зовсім нічьо не знаю. Женя, такий кудрявчик, там карти грає, і коли програє, то кумедно присідає.
шо тут сказати ше, було дуже файно, хоч там були ше якісь тіпи, та їх не пам'ятаю. і в пісні цій зараз дуже банальна рима, та пофіг, ладно, вона ж для вас написана.