Десь розриваються снаряди І замість сліз - прощальний зал, Хтось проводжає друга-брата, Хтось на колінах зустріча. Іду, блукаю я по місту В яскравім мареві ночей, Мов батарейка розряджаюсь, Серед опущених очей... Він не розкаже як під серцем Тримає фото дітвори, Про те, як третій місяць воду Він п'є з іржавої труби. Про те, як холодно в окопі, Про як хочеться тепла, А ми жаліємось на долю, Давно прокинутись пора!
Приспів: Прокидайся! Прокидайся! В країні війна... Прокидайся! Прокидайся!
І де знайти ту крихту правди, Кому ж потрібна ця війна?.. Комусь виблискують смарагди, А хтось себе віддав до дна. Ми милосердю не навчились, Можливо вже прийшла пора, Невже для того, щоб любити Потрібна нам була війна?.. Немов реальність паралельна, А в тій реальності біда, Ми не змогли її спинити, Вона нам болю завдала... Затихли струни на гітарі, Я бачу блиск живих очей, Допоки сяють щирі очі - Майбутнє буде у людей!