певно, легше зректися бога, аніж зректися тебе. і тиша, дедалі більше схожа на коло, яким ходять ув'язнені та заручені, бере мене ув обійми. коли ніжність твоя випадкова, немов забутий кимось у ванній кімнаті включений кран, значить, ця \"хтось\" до ниточки пограбована.. смієшся навідліг - так з усієї сили вдаряє боксер, розбиваючи кісточки пальців до крові, і від цієї усмішки я почуваю себе практично оголеною, наскрізь прозорою, так, що видно усі мої татуювання, шрами та пірсинги, але найгірше у цьому не те, що тобі і де юре, й де факто усе дозволено, а те, що я сама це дозволила.. серджусь на власне тіло, що й воно мене зраджує, але одразу же пробачаю, бо ж ти із тих, поруч з якими треба наново вчитися говорити, ходити та - дихати, якщо в цьому житті я так і не стану для тебе ближчою аніж.. то в наступному я воліла би бути твоєю дитиною.