..а наша віра безпомічна шкультигає на костурах, не знаючи, що істинна сила - не в тілі, а в розумі, час позбавлятись сумнівів, ніби гудучих бджіл, аби медом наповнити соти.. усі ці мужчини, з якими їй довелося стрічатись раніше, воліли бути останніми, якщо не першими, коли не в житті, то бодай у ліжку.. тремтіли пальці, як доказ вищого, друкуючи прозу, друкуючи вірші, але залишалася крапка посеред білого аркушу, через яку не переступити.. час затискати рішучість в кулак і схопити за горло ранок, якщо набридає життя - потрібен лише дозвіл вмерти: найсмачніший сніданок тоді, коли ми не просто голодні, а коли вже судомою зводить між ребрами..