Край ялин густих що там за сміх - Аж пада сні з гілок? Аж тріщить барліг,у цій порі Два малі ведмедики сміються! Не шкодують ніг, кличуть усіх Поглянуть на танок. Та з-за них не спить тато-ведмідь І бурчить ведмедиця-матуся: "Всім ведмедям час спати! Ну де, ну де таке видать? Онде сніг прим'ятий, і кущі кругом тріщать!" - Та танцюють двоє ведмежат, Та танцюють двоє ведмежат. Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру, Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру, Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру! (Сміх.) - Я тебе прошу, не спотикайсь! Ти слон, а не ведмідь! Не збивай мене і не штовхайсь, і не наступай мені на лапи! - Лапи я твої не зачіпав! Чого б то голосить? Але ж хтось тобі третій відтоптав Вуха, мій братусю косолапий! Почали танок знову: Назад-вперед, вперед-назад, Раз і два, і три, і раз-два-три-чотири-п'ять: Так танцюють двоэ ведмежат, Так танцюють двоэ ведмежат! Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру, Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру, Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру! Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру! Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру, Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру, Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру! Тур-ру-ру, ту-ру, туру-ру-ру!