Колисала мати люлечку - колиску, і співала пісню серцю рідну, близьку, і щедрої долі в пісні тій бажала. Оберіг на щастя у колиску клала. Виростай, дитинко, ангелику мій, відлетиш на крилах у обійми мрій. Буде пісня у світах, немов цей оберіг, щоб знайшла додому стежку з тисячі доріг
Колисала ненька зоряну колиску, І дітей купала в чебреці любистку. Пролітали весни, підростали діти, оберіг і пісня йшли з дітьми по світу Виростай, дитинко, ангелику мій відлетиш на крилах у обійми мрій. Буде пісня у світах, немов цей оберіг, щоб знайшла додому стежку з тисячі доріг
В серці крізь роки звучить, дітям рідний голос знову. Білим ангелом летить, в мами колискова. Відлетиш на крилах у обійми мрій. Буде пісня у світах немов цей оберіг, щоб знайшла додому стежку з тисячі доріг. Колисала мати люлечку колиску