Під старим дубом кінь стоїть білий, В мене був любий, в мене був милий, Милий мій, любий, був ти у мене, Падає з дуба листя зелене, Було зеленим, а стало жовтим, Чому від мене в далеч пішов ти, В далеч пішов ти милий, юначе, Під листям жовтим білий кінь плаче.
Плаче, як вітер кінь ясночолий, Милому відьма стрілася вчора, Стрілася вчора чорная ружа, Милий з вечора продав їй душу, Продав і душу, продав і волю, Та й занедужав, та й збожеволів, Тай збожеволів милий мій вчора, Коню, мій білий чом ти став чорний?
Б’є кінь копитом землю під дубом, Як мені жити, милий, мій, любий, Милий, мій, любий, серце холоне, Падає з неба сонце червоне, Падає з неба ранішня зірка, Як мені сумно, як мені гірко, Як мені гірко милий не знає, Під старим дубом кінь замерзає.
Як мені жити милий не знає, Під старим дубом кінь замерзає