Ніхто не поринав так глибоко як Жак Кусто , проте свідомість глибока і 206 кісток , що не спливають як гівно . а все дедалі тонуть , життя- це механізм , люди-деталі , яких повно. Я би поміняв давним давно живих на мертвих, що там , що там , понад 200 кісток проплачених в конвертах , кого назвать тепер опорою? коли в одного порево , а інші всі психічно хворі. Ти відпусти – гріхи на зовні , можливо суїцид – це вихід від ночей безсонних? з екранів щоденна масовка , як будеш вішатися то не вішайся надто високо.
якщо шкіра стіна – то лезо заряд бронебійний , як не старайся та не кинусь я в твої обійми , бо мені тепер байдуже , альтер-его домінує – а ти поки одужуй. Тобі добра – брат , а мені трішки розпусти . бо в ворота Раю – знаю мене не пропустять, залишається вбиватися двічі на день, біччес напевно тут блеє , під час розпустних ідей. Комусь тут жарти – а комусь як із носа вода , комусь пофартить – когось винесуть так як видав , давай гет даун – на три метра під рівнем землі , тут залишаться ті тільки фото із кучі нулів. Природа зберігає вид – а не тих індивідів , з нами на ви , тільки померші і талановиті , опариші нам будуть друзями років на 100, пуста свідомість в нас – і 206 кісток…..