Поглянь в вікно, відкрий свій світ назустріч сонцю по дощу. Поглянь в вікно, забудь свій сон про те, що я тебе люблю. Забудь слова, та очі повнії сльози, усе повір, ти проживеш без вуст моїх.
Пробач мене, не повернусь до тебе тою, що була. Пробач мене, бажаю знати, нащо, нащо я жила. Не встигну я забути чари твоїх рук, та не прощу собі того, що в серці туг.
Хай плаче ніч, тому що ранок не мине, не плаче день, не кличу більше я тебе. Забудь мене, забудь про те, що ми разом, бо ти і я - усе це було тільки сном, Забудь свій сон!!!