Полуднева спека, синя даль, Довге літо на березі втіх...
"Люблю" – сказала тобі, як в останній раз, "Люблю, люблю" – прошепотів, прошепотів. Але я втечу туди, де цвітуть сади, Маю спокій де, Ти мене знайдеш завжди лише там, Де океан гуде.
Приспів: Полуднева спека, синя даль, Довге літо на березі втіх, Прохолоди нема ніде, на жаль. Лід, як марево, тінь, як міф, Зупиняється час на день, на вік, Там, де в спокої жду тебе. Острови, під безоднею небес, Самотні острови.
Втома світ обійма і гойдає світ. Лиш там нарешті наодинці я сама. Марних буднів вже нема, Спогадів нема і спокус твоїх, Я на мить ніде, все йде, як іде, Де океан гуде.
Приспів (2)
Марних буднів вже нема, Спогадів нема, і спокус твоїх, Я на мить ніде, все йде, як іде, Де океан гуде.
Бридж: Я на тих островах, у затоках сподівань, У лагунах снів, де так хороше мені.