Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?
Ой чия ж то дівка розплітає коси?
Коси розпустила, ни з ким не ходила.
Коси розпустила, ни з ким не ходила,
Молодого парня сама полюбила.
Провожала мати сина у солдати.
Провожала мати сина у солдати,
Молоду невістку – в поле жито жати.
Жала вона й жала, жала-вижинала.
Жала вона й жала, жала-вижинала,
Пока за сход сонця тополиной стала.
Прийшов син до хати: – Здрастуй, рідна мати.
Прийшов син до хати: – Здрастуй, рідна мати.
Шо ж то й за тополя стоїть серед поля?
– Не питай ти, синку, про тою причину.
– Не питай ти, синку, про тою причину,
Бери в руки топор – рубай тополину.
Первий раз ударив – вона й похилилась.
Первий раз ударив – вона й похилилась,
Другий раз ударив – вона попросилась.
– Не рубай, козаче, я ж твоя дружина.
Не рубай, козаче, я ж твоя дружина,
А вверху у листях спить твоя дитина.
Бросав козак топор, обняв тополину.
Бросав козак топор, обняв тополину,
Обняв тополину, цилував дитину.
– Мати ж моя, мати, шо ж ти наробила?
Мати ж моя, мати, шо ж ти наробила?
Ти ж мене з сім’єю навік розлучила.
Анастасия Борисова еще тексты
Другие названия этого текста
- JeFF Sотоварищi - ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ (1)
- Анастасия Борисова - Украинская народная (0)
- Алёна Петровская - Ой, чиє ж то жито...(Театр Эстрады.2.05.13) (0)
- Народні балади - Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси? (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1