Тишком-нишком, чапи-чапи,
в капелюхах, як гриби,
гноми шастають ногами, -
Чапи-чапи, - сніг рипить...
Йдуть вони один за одним,
невдоволено сопуть,
сварять зорі, сніг, погоду,
і котів і довгий путь.
Дуже добрий то народик.
Просто в них така вже мода:
добре вихований гном
мусить буть буркотуном.
Звісно, їм таки не з медом.
Ніч. Коти. Ще й мерзнуть вуха.
Червоніють між заметів
чудернацькі капелюхи.
У торбинках гноми ті
носять сонне конфеті
Лиш сипнуть в шибки віконні -
дітям сняться сни казкові.
В них носи - смішні, червоні,
і хода у них чудна.
Але ти не смійся, друже,
Як побачиш їх з вікна.
То для них - страшна образа.
Пробормочуть: - Шо за смішки!.. -
І, розсерджені, одразу
Перетворяться на шишки.
Тишком-нишком, чапи-чапи,
Тишком-нишком, чапи-чапи,
Тишком-нишком, чапи-чапи,
Тишком-нишком, чапи-чапи.
Ш-ш-ш-ш-ш.
https://vk.com/club50845054
Анастасия Петрик еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1