1. Я не та, що була вчора, Та, яку любив. Я про все, про все забула, Бо не маю більше сил. Я не маю більше сил! Я любила, так любила! Думала собі: Нащо доля так зробила, Що тепер чужі, мов у сні, Мов у жахливім сні?
Приспів: Я не плачу, не жалкую І кохання не кляну. Тільки серце гаряче Чує тут твою вину. Твою вину, вину...
2. Ти для мене був усім – Був моїм життям. А тепер ти ворог мій – Винуватий сам (2) Пам’ятатиму лише, Як кохала я тебе, Як жила твоїм теплом, Вірила в любов, в палку любов. А може, був це сон?