Ромашка
Вірші: Ніни Воронюк
На ромашці білій про любов питають,
Любить, чи не любить, пелюстки злiтають,
Не скуби ромашку, їй цвісти весною,
Говори з красою, вічно мовчазною,
Не скуби ромашку, їй цвісти весною,
Говори з красою, вічно мовчазною.
В ромашковім полі жайвори співають,
І росу пахучу, ночі сповивають,
Скроплена дощами, вимита водою,
Це світилка чиста в косах молодої,
Скроплена дощами, вимита водою,
Це світилка чиста в косах молодої.
Від весни до літа, і в порі осінній,
Нею пахне купіль, нею пахне сіно,
І в морози зимні пелюстки ті самі,
Змалював художник у віконній рамі,
І в морози зимні пелюстки ті самі
Змалював художник у віконній рамі.
Бог її плекає, а вітри голублять,
Як її полюбиш, то й тебе полюблять.
Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,
Це любові квітка у зеленім храмі,
Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,
Це любові квітка у зеленім храмі.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1