Я жил в такие времена, в такие дни, в такие даты! Меня, безусого, война до срока призвала в солдаты. И в краснозвездного меня 100 пушек целилось, наверно. Москву собою заслоня, весь мир прикрыл я в 41.
Я жил в такие времена - горели руки от работы, Земля мне золотом зерна платила за соленость пота. Припав к динамику щекой, я слушал, как, свершая чудо, На крыльях зрелости людской в глубины проникали люди.
Я жил в такие времена, что голова ходила кругом - Моя планета и война стояли в шаге друг от друга. И зорким днем, и ночью звездной мне вся земля была видна, Я был и ласковый, и грозный - я жил в такие времена.
Оригинал:
В таку добу жив на землі, у дні такі, в такі жив дати! Тоді, безвусому, мені війна звеліла буть солдатом. В червону зірку, що носив, гармат зі 100 стріляло, певно. Москву собою захистив, вес світ прикрив я в 41.
В таку добу жив на землі, горіли руки від роботи. Зерном злотим земля мені платила за солоність поту. І до динаміка щока тулилась, слухав я про чудо: То зрілість піднеслась стрімка - в глибини проникали люди!
В таку добу жив на землі, віки такої ще не знали! Моїй планеті і війні зустрітись - кроку вистачало. І в ясну ніч, і в день прозорий земля до ніг лягла мені. Я був ласкавий і суворий - в таку добу жив на землі.