знову я сиджу один у своїй сумній кімнаті не прийдеш до мене ти не потрібно вже чекати музика в моїй душі спогади твої напевно хочу бачити тебе та здається це даремно
в серці вітер буря досі в голові все не стихає біль в душі це небезпека кожен з вас напевно знає віра в те що будем разом не залишить мене явно я пишу слова для тебе та здається це банально
як мені відчути подих ніжність твоїх милих рук я для тебе не коханий а тепер лиш просто друг і не можу це сприйняти і не можу відпустити я тобою дорожив лиш тобою хочу жити
вітер став холодний сонце зникло сильно дує замість мене в твому ліжку ніжно він тебе цілує ти не зрозуміла досі хто для мене була ти але далі я сумую бо кохання не панти
зупинись не спіши вірю я і віриш ти що весною ми зустрінемось з тобою
подивись у мої очі загляни ти всередину скільки болі цим поступком ти мені вже причинила скільки часу вже пройшло але досі я страждаю бо життя без тебе чесно я собі не уявляю
вірив у майбутьнє наше подарунки завжди й квіти та не вміла за кохання просто так мене цінити а в той час коли хотів я почуття всі повернути ти пішла в його обійми та змогла мене забути
віриш час пройде вже швидко він загоїть мої рани і залишаться в живих лиш поодинокі шрами я побачу світ очима і поверну колір літа і душа мая вже буде не твоїм теплом зігріта
ти відчуєш поштовх серця він набавиться тобою і тоді мене згадаєш на щоці ти зі сльозою ти подзвониш на мій номер скажеш мені вибач милий а у відповідь почуєш я з коханою щасливий
зупинись не спіши вірю я і віриш ти що весною ми зустрінемось з тобою