Ми з тобою, кохана, іще молоді (муз.Анатолій Кобзар, сл.Микола Луків)
Проплива перше листя в серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою кохана іще молоді І не треба всміхатися так сумовито. По - осінньому синьо цвітуть небеса, Мила погляду й серцю хвилиночка кожна І така навкруги невимовна краса Не любити цю землю їй-Богу не можна.
Приспів: Тож нехай собі листя пливе по воді, Хай повільно відходить за обрії літо. Ми з тобою кохана іще молоді І даремно всміхаєшся ти сумовито. Ми з тобою кохана іще молоді І даремно всміхаєшся ти сумовито.
Глянь які величаві гаї і сади, Як врочисто біліють хати між садами, А, що кращі літа одійшли назавжди, Все одно вони мила залишаться з нами.