Не вигадка, не байка, не химера, Живе на світі жаба-ненажера, І кажуть люди про таку потвору, Що всіх вона лякає без розбору. Буває жаба чорна і зелена, Буває біла, наче наречена, Така гидка натура в жаби тої, Вона не любить радості чужої.
Приспів: Ой, жабо, жабо, У тебе клешні, як у краба, У тебе зуби, наче вила – Скількох ти, жабо задавила! Ой, жабо, жабо, Багато хочеш ти, нахабо! Даремно, жабо, ти лукавиш – Мене ти, жабо, не задавиш.
Уміє жаба добре маскуватись І при потребі гарно посміхатись, Ходити на прийоми і банкети – І вам стріляти в спину з пістолета. А я цієї жаби не боюся – При зустрічі я чемно їй вклонюся – І буду з нею тихим, добрим, милим, А потім руки вимию із милом.